Проект Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", реєстр. № 8200 від 26 березня 2018 року
Проектом пропонується внести зміни до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" у частині застосування спеціальних санкцій до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Законопроект спрямований на зменшення тиску на українські суб’єкти ЗЕД через застосування до них спеціальних санкцій. Запропоновані зміни мають забезпечити виконання прав і законних інтересів суб’єктів ЗЕД та сприяти експортній діяльності українських підприємств. Вони також мають підвищити рівень прозорості процедур, що регулюють застосування спеціальних санкцій, забезпечити врахування позиції не лише ініціаторів їх запровадження, а й самих суб’єктів господарювання.
Законопроект, зокрема, передбачає таке:
- розмежування сфери та механізмів відповідальності суб’єктів ЗЕД за порушення митного, валютного законодавства, а також порушення, що містять загрози національній безпеці, у т. ч. економічній;
- обов’язок Мінекономрозвитку повідомляти суб’єкти господарювання про розгляд питання щодо застосування до них спеціальних санкцій з можливістю надавати свою позицію за матеріалами справи;
- застосування спеціальної санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічних операцій за порушення валютного, митного чи іншого законодавства лише в разі наявності неповерненої валютної виручки на суму понад 50 тис. євро;
- застосування спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності виключно у випадках проведення відповідними українськими та/або іноземними суб’єктами господарської діяльності зовнішньоекономічних операцій на тимчасово окупованій території України поза митним контролем митних органів України або дій, наслідком яких є фінансування незаконних збройних формувань чи постачання їм зброї; · подовження дії тимчасового зупинення ЗЕД підприємств виключно за рішенням суду;
- визначення Кабінету Міністрів України органом, який контролює і встановлює порядок застосування спеціальних санкцій.
Фактично зазначеним законопроектом пропонується лібералізувати процедуру й підстави застосування спеціальних санкцій, які багато в чому є пережитком монополії держави на здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Водночас, цим проектом цей інститут не скасовується, а певною мірою трансформується, змінюються підстави застосування таких заходів, більш чітко прописуються обов’язки органів державної влади при проведенні відповідних процедур.
Більш радикальна пропозиція міститься в зареєстрованому у Верховній Раді законопроекті “Про валюту” (реєстр. номер 8152 від 19 березня 2018 року або президентський законопроект), яким, серед іншого, пропонується взагалі виключити статтю 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", яка регулює застосування спеціальних санкцій.
З одного боку, у держави має бути інструментарій оперативного реагування на порушення у сфері ЗЕД, які можуть впливати на національну безпеку, але, з іншого боку, українські реалії реалізації такого інструментарію державними органами занадто дорого коштують звичайним підприємцям. Коли за надуманими підставами зупиняються вантажі на кордоні або зупиняється вся зовнішньоекономічна діяльність підприємств – це неприпустимо, оскільки завдає не тільки репутаційної, а й фінансової шкоди країні. Необхідно або передбачити чіткий перелік підстав втручання силових органів у зовнішньоекономічну діяльність підприємств, одночасно прописавши чіткі процедури, або відмовитися від можливості позасудового впливу на цю діяльність.
Дві ініціативи щодо законопроекту про валюту
Проекти законів України “Про валюту”, реєстр. № 8152 від 19 березня 2018 року та № 8152-2 від 3 квітня 2018 року.
Протягом звітного періоду до Верховної Ради України надійшло два альтернативні законопроекти про валюту.
19 березня було зареєстровано поданий Президентом України і розроблений НБУ проект закону України “Про валюту”, який розроблявся за участі експертів та громадськості весь 2017 рік.
Законопроектом, серед іншого, пропонується:
- визначити органами валютного нагляду НБУ та державний орган, що реалізує державну податкову і митну політику;
- закріпити за банками право здійснювати валютні операції на підставі банківської ліцензії. Окремої ліцензії для здійснення таких операцій не потребуватиметься;
- скасувати застосування санкцій згідно зі статтею 37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” у вигляді штрафу, запровадження індивідуального режиму ліцензування або тимчасового зупинення права здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
- запровадити поняття заходів захисту, які НБУ зможе запроваджувати в разі наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, значного тиску на платіжний баланс України або виникнення інших обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи держави.
До таких заходів пропонується віднести:
- обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті;
- установлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту продукції та транспортних послуг;
- установлення особливостей здійснення операцій, пов’язаних із рухом фінансового капіталу та запровадження спеціальних дозволів на проведення окремих валютних операцій; Інститут економічних досліджень та політичних консультацій резервування коштів за валютними операціями;
- встановити відповідальність за порушення резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту продукції, а також транспортних послуг у вигляді стягнення пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаної виручки. Загальний розмір такої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
У законопроекті пропонується цілий ряд прогресивних нововведень, що лібералізують систему валютного регулювання в Україні. Зокрема, скасовуються спеціальні санкції за порушення правил валютного регулювання, обов’язкові обсяги продажу валютної виручки суб’єктами господарювання тощо. Водночас, НБУ отримує інструмент впливу на ситуацію у вигляді заходів захисту. Розуміючи необхідність наявності такого інструментарію у Регулятора, варто зазначити про існування ризиків неоднакового застосування наданих повноважень Регулятором.
3 квітня 2018 року в парламенті зареєстрували альтернативний законопроект № 8152-1, який частково повторює президентський варіант, але має суттєві відмінності в частині застосування Національним банком спеціальних тимчасових обмежувальних заходів у грошово-кредитній сфері. Зокрема, у проекті обмежено можливість застосування таких заходів на термін, що не перевищує шести місяців і не частіше одного разу протягом календарного року. Це несе ризик відсутності в НБУ можливості оперативного реагування на ситуацію на валютному ринку, оскільки не всі кризи можна подолати за шість місяців.
У проекті також більш детально прописаний механізм застосування санкцій за порушення норм валютного законодавства. Наприклад, прописується можливість тимчасового зупинення експортно- імпортних операцій у випадках дій у сфері ЗЕД, які містять загрозу національній безпеці, інтересам національної економічної безпеки. Експортно- імпортні операції таких суб'єктів господарювання тимчасово можуть зупинятися. Окремо зафіксовано право суб’єктів ЗЕД при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності вільно здійснювати будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті, за винятком випадків запровадження Національним банком України валютних обмежувальних заходів захисту.
Хоча законопроект не скасовує 37 статтю Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", перетинаючись із проектом закону № 8200 від 26 березня 2018 року “Про внесення змін до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", опосередковано він лібералізує систему санкцій за порушення норм законодавства у сфері ЗЕД.
Можливо, певні норми обох законопроектів можуть бути об’єднані.
Джерела: https://bit.ly/2pFyfj6